ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”
Обов’язковий для ознайомлення при вступі до ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” і учасникам проектів навчання!
Даний кодекс розроблений у відповідності до Етичного кодексу Європейської Асоціації Психодрами (ПАфЕ)
ВСТУП
Всі члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”, яка є дійсним членом Європейської Асоціації Психодрами, в своїй психотерапевтичній практиці визнають відповідальність по відношенню до себе рівно ж як і до клієнтів, які довірили себе психотерапевтам і з якими вони вступають в певні відносини. Це також стосується тренерів, супервізорів та кандидатів в психотерапевти.
Етичний кодекс призначений для:
- захисту пацієнта/клієнта від неетичного застосування психотерапії психотерапевтами або ведучими навчальних груп;
- встановлення стандартів для його членів;
- дотримування норм професійної поведінки психотерапевта;
- як підстава для вирішення суперечливих питань.
Професійна етика – це система моральних принципів, норм і правил поведінки фахівця – члена ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” з урахуванням особливостей його професійної та громадської діяльності.
Члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” діють з метою відстоювати і захищати цілі ГО, відповідно до Статуту, Етичного Кодексу та Стандартів окремих комітетів, із взаємною і загальною повагою у відношенні один до одного, відповідальністю і розумінням.
- Основні етичні принципи, яким слідує ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”:
- Принцип чесності, відкритості, прямоти і прозорості цілей і намірів.
- Принцип відповідальності, що базується на постулаті «не нашкодь».
- Принцип конфіденційності у терапії.
- Принцип компетентності.
- Принцип професійної кооперації, лояльності і колегіальності.
- Принцип кваліфікованої популяризації психодрами.
- Для створення сприятливих умов професійної і соціальної взаємодії члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” зобов’язані дотримуватися етичних норм, що спираються на наведені вище етичні принципи:
2.1. У професійній поведінці член ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” зобов’язаний:
2.1.1. Нести особисту відповідальність за свої рішення, помилки в роботі і перевищення повноважень.
2.1.2. Не використовувати і не поширювати недостовірну інформацію або інформацію, що дискредитує організацію або членів ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”, – їхні дії, цілі та наміри.
2.1.3. Вирішувати конфлікти, які відбуваються всередині групи або поза нею між членами ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” або між членами груп навчання і навчальним тренером, згідно даного Кодексу і Стандартів навчання.
2.1.4. Не використовувати існуючі відносини залежності щодо професійних, фінансових, соціальних та сексуальних питань або будь-яких інших питань з метою досягнення особистої вигоди.
2.1.5. Забезпечувати “рівність статусу” всередині терапевтичної групи або групи навчання.
2.1.6. Домовлятися про правила дотримання конфіденційності і виконувати їх.
2.1.7. Нести відповідальність щодо збереження і нерозповсюдження внутрішньої документації організації, яка містить особисті дані, згідно Законів України.
2.1.8. Не поширювати відомостей, що стосуються особистого життя або життєвих обставин клієнтів, учасників груп навчання і своїх колег, без їх згоди.
2.1.9. Члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” зобов’язуються надавати лише ті послуги, для яких вони мають необхідну кваліфікацію і освіту, підтверджену відповідним сертифікатом. У своїй роботі вони керуються науковими і професійними стандартами і застосовують апробовані і перевірені методики.
2.1.10. Надавати інформацію про свої методи і практики, які застосовуються.
2.1.11. До інтелектуальної власності колег ставитися з повагою. Виступати з публічними заявами від свого імені, спираючись тільки на ту роботу, яка виконана самостійно або містить значний особистий внесок. У всіх наукових виступах або публікаціях слід чітко вказувати співавторів.
2.1.12. При рецензуванні матеріалів, представлених до публікації на грант або в інших цілях, необхідно поважати конфіденційність і авторські права.
2.1.13. Ведучи професійну суперечку, член ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, незалежно від власних теоретичних і методичних переваг, а зобов’язаний рахуватися з думкою опонентів і проявляти повагу до досвіду фахівців, які використовують ті ж або інші наукові методи.
2.1.14. Утримуватися від публічних оцінок і зауважень про засоби і методи роботи колег в присутності клієнтів, обстежуваних осіб і студентів. У разі наявності етичних порушень, виступати з обґрунтованою критикою можна в колі фахівців, за умови дотримання правил конфіденційності.
2.1.15. Дотримуючись морально-етичних принципів психологічних учінь, не давати особистих оцінок, а критичні зауваження на адресу колег повинні бути об’єктивними, аргументованими і виражатися в коректній формі.
2.1.16. Діючи від імені ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”, узгоджувати свої дії з колегами і мати на це повноваження, підтверджені відповідними документами і постановами. А представляючи організацію від свого імені, проявляти лояльність по відношенню до неї і діяти відповідно до Статуту та даного Кодексу.
2.1.17. Член ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” не повинен застосовувати методи маніпуляції для здобуття прихильності і залучення на свою сторону клієнтури в спробах стати монополістом в своїй галузі. Про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології він зобов’язаний інформувати психологічну громадськість, ділитися надбаним під час своєї професійної діяльності досвідом.
2.1.18. Кожен член ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” зобов’язаний пам’ятати про те, що будь-яка його діяльність в сфері психодрами є безпосередньою презентацією методу і впливає на авторитет і репутацію як членів Інституту, так і психодрами в цілому. Щоб уникнути дискримінації методу, психодраматисти при будь-яких обставинах повинні діяти в рамках стандартів психодрами.
2.1.19. Популяризуючи метод психодрами, необхідно надавати людям правдиву інформацію про можливості терапії. Забороняється формувати у потенційних клієнтів очікування «магії психодрами». Слід утримуватися від будь-яких висловлювань, які можуть спричинити за собою невиправдані очікування від терапії.
2.2. У стосунках з клієнтами:
2.2.1. Психодраматисти – члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” зобов’язані піклуватися про створення безпечного оточення для клієнта. Практикуючі фахівці повинні мати завершену визнану освіту, підтверджену відповідними документами. Для членів ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” неприпустимо перевищення їх повноважень, так як це може не тільки дискримінувати психодраму, а й реально нашкодити клієнту.
2.2.2. Психодраматисти беруть відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не є клієнтом іншого психодраматиста. У разі виявлення таких відносин, психодраматист повинен запропонувати клієнту визначитися в своєму виборі і повідомити про свій вибір обох терапевтів.
2.2.3. Психодраматисти не мають ніякого морального права використовувати інформацію, отриману в ході їхніх відносин з клієнтами або учнями, для особистої вигоди.
2.2.4. Психодраматист повинен складати ясний контракт, що містить опис процесу роботи групи / індивіда.
2.2.5. Психодраматисти зобов’язані звертати увагу на фізичне, соціальне і психологічне оточення, в якому вони працюють з клієнтами, щоб забезпечити захищений і безпечний простір для терапії.
2.2.8. Психодраматисти повинні пам’ятати про професійні кордони з клієнтами і тими, хто навчається, порушення яких може завдати шкоди терапевтичним і / або навчальним відносинам.
2.2.9. Психодраматист ніколи не повинен вступати в сексуальні або близькі особисті стосунки з клієнтом. Якщо є ймовірність розвитку будь-яких сексуальних відносин між психодраматистом і клієнтом, який хоче продовжити лікування, психодраматист зобов’язаний закінчити терапію і рекомендувати клієнту працювати з іншим фахівцем.
2.2.10. Психодраматист, член ГО “Інститут психодрами, сучасної психологіі і психотерапії”, повинен розглядати як недоторканну всю інформацію, отриману від клієнта. Не має значення, чи було це на терапевтичній сесії або в інших ситуаціях, коли вони могли б бути в спілкуванні з клієнтом, якщо клієнт безумовно не погоджується, щоб ця інформація була передана. Психодраматисти повинні інформувати членів групи щодо угоди про конфіденційність і особливо звернути на це їхню увагу. Передача конфіденційної інформації допустиме лише за певних умов. А саме:
a) в обговоренні з супервізором психодраматиста;
b) коли член групи має вагомий привід вважати, що мало місце порушення професійної поведінки;
c) з іншими професіоналами (медиками, юристами, соціальними працівниками, співробітниками правоохоронних органів і ін.), безпосередньо пов’язаними з випадком клієнта або їх сім’ї, але тільки з дозволу клієнта;
d) при записі або навчанні інших інформація повинна бути представлена таким чином, щоб ретельно зберегти анонімність клієнта, і всюди, де можливо, шукається згода.
2.3. Члени ГО “Інститут психодрами, сучасної психологіі і психотерапії”, що є Тренерами та Супервізорами зобов’язані:
2.3.1. Усвідомлювати свої власні проблеми, які породжують упередження і стереотипи, а також усвідомлювати, якої це може завдати шкоди відносинам супервізії та навчання.
2.3.2 Супервізори повинні знати про будь-які упередження і претензійності, які психодраматисти виявляють в своїй роботі з клієнтами, і підвищувати їх обізнаність.
2.3.3 Супервізія і навчання засновані на принципі неексплуататорської діяльності. Їх основні переваги – чесність, відповідальність, неупередженість та повага, і це може бути застосовано до будь-якого способу супервізії та навчання, або до будь-якої винагороди, що дається.
2.3.4 Супервізори і тренери несуть відповідальність за забезпечення безпеки тих, хто отримує супервізію і навчання.
2.3.5 Супервізори і тренери несуть відповідальність за компетентності тих, хто отримує супервізію.
2.3.6 Супервізори повинні робити кроки, щоб стежити за своєю власною компетентністю, включаючи супервізію своєї супервізорської роботи.
2.3.7 Супервізори, тренери та керівники / директори Інституту несуть відповідальність за встановлення меж, за розмежування супервізії та терапії, навчання та керівництва.
2.3.8 Психодраматисти, які проводять терапію, не повинні надавати супервізію або навчати людей, які отримують у них терапію.
2.3.9 Супервізори і ті, хто отримує супервізію, повинні гарантувати, що особистий або соціальний контакт між ними не спричинить негативних наслідків на відносини супервізії.
2.3.10 Супервізори і тренери не повинні експлуатувати тих, хто отримує супервізію, і учнів матеріально, сексуально, емоційно або в будь-який інший спосіб. Супервізор або тренер ніколи не повинен вступати в сексуальні відносини з тим, хто отримує супервізію, або учнем.
2.3.11 Супервізори і тренери несуть відповідальність за свою роботу з тими, хто отримує супервізію, і тими, хто навчається.
2.3.12 Супервізори і тренери несуть відповідальність за прагнення покращувати свій професійний розвиток, практику і компетентність.
2.3.13 Супервізія – це конфіденційна діяльність, і супервізори повинні прояснювати з тими, хто отримує супервізію, свої межі конфіденційності
2.3.14 Загалом, супервізори не повинні передавати конфіденційну інформацію про тих, хто отримує супервізію, або побічно від них про свого клієнта без згоди тієї людини, про кого йде мова. Нижче сформульовані виключення:
а) щоб захищати дитину – члена психодрами від дитячого насильства;
б) при описі випадку або навчанні інших інформація повинна бути представлена таким чином, щоб ретельно зберегти анонімність клієнта або того, хто отримує супервізію, і всюди, де можливо, потрібно отримати згоду клієнта або того, хто отримує супервізію.
2.3.15. Супервізори, які працюють зі студентами в рамках програми їх навчання психодрамі, можуть говорити про тих, хто отримує супервізію з їх тренерами, про що повинно бути заздалегідь домовлено в контракті між студентом і супервізором і в контракті між студентом і тренерами навчальної програми.
2.3.16 Якщо в ході супервізії виявиться, що для того, хто отримує супервізію, необхідна терапія, супервізор відповідальний за те, щоб запропонувати це йому.
2.3.17 Якщо виникають розбіжності між супервізорами і тими, хто отримує супервізію, супервізор повинен проконсультуватися з таким самим професіоналом і, якщо це необхідно, рекомендувати тому, хто отримує супервізію, перейти до іншого супервізора.
2.3.18. Якщо розбіжності між тренером і студентами не можуть бути вирішені, тренер повинен проконсультуватися з таким самим професіоналом (пройти супервізію) і посприяти, щоб учні були передані іншому тренеру.
- КОМІТЕТ ПО ЕТИЦІ.
Член ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” цінує професійну компетентність, високу культуру та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших професій. Якщо ж психодраматист виявить ненауковість чи неетичність у професійній діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації.
Положення даного Етичного Кодексу є, перш за все, засобом вирішення конфліктів, а не їх уникнення. Отже, Етичний Кодекс називає ті ситуації і вчинки, які, без сумніву, можуть бути розглянуті як конфлікти з точки зору професійної етики. Арбітром у вирішенні суперечливих питань може бути Комітет з етики ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”
Процедура роботи з виникаючими конфліктами в даний час регулюється “ПРАВИЛАМИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ”.
Правила Комітету з етики ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”.
3.1 Загальні положення:
- «Комітет з етики» утримується від вказівки ситуацій в стандартах, регулювання яких належить до прийняття рішень інших Комітетів ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”, дії яких регулюються відповідними Правилами, узгодженими з Радою ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”.
- Будучи створеним в якості консультаційної інстанції, Комітет з етики ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” надає рекомендації Раді.
- Члени Комітету з етики призиваються на 3 роки і обирають серед членів Голову.
- Голова Комітету з етики є членом Ради ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”, на засіданнях якого рекомендації Комітету обговорюються і виправдано приймаються рішення щодо врегулювання конфліктної ситуації з дотриманням правил конфіденційності.
- Рекомендації комісії з етики узгоджуються одноголосно. Якщо цього не можна досягти – правилом більшості. Рекомендації, що відхиляються, можуть бути додані до рекомендацій комісії.
- У разі надходження звернення про порушення Етичного Кодексу членом Комітету з етики, він тимчасово відсторонюється від розгляду даного питання.
- У разі необхідності Комітет з етики має право ініціювати винесення проблеми на Загальні Збори членів ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”.
- За порушення Етичного Кодексу до психодраматиста – члена ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” можуть бути застосовані такі санкції, як:
– попередження;
– призупинення членства в ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії” з позбавленням привілеїв на різні терміни;
– виключення з членів ГО “Інститут психодрами, сучасної психології і психотерапії”;
– а при злісних порушеннях – громадський осуд, розміщення інформації про дії порушника в публічних місцях (наприклад, на сайтах і т.п.).
3.2. Процедура звернення:
- Комітет з етики розглядає звернення від осіб, детально ознайомлених з даним Етичним Кодексом.
- Звернення приймаються в письмовому вигляді.
- Письмове звернення обробляється Комітетом з етики протягом двох тижнів. Комітет дає письмову відповідь на кожне звернення.
- Комітет з етики має право, якщо необхідно, почути всі сторони, які стосуються конфлікту, щоб винести судження.